В українській мові розмежовують:
1 Дієприкметники активного стану:
1) теперішнього часу на -чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту́чий, живу́чий, лежа́чий, стоя́чий;
2) минулого часу на -лий (-а, -е): зжо́вклий, нави́слий, осі́лий, почорні́лий.
2 Дієприкметники пасивного стану минулого часу:
1) на -ний, -а, -е (-аний, -яний, -ений, -єний), -ований, -йований, -ьований, -уваний, -юваний: (зі́)гнаний, (по)сі́яний, (с)тво́рений, окри́лений, (за)го́єний, (з)будо́ваний, скопійо́ваний, сформульо́ваний, зне́хтуваний,
очо́люваний;
2) на -тий (-а, -е): би́тий, взу́тий, узя́тий, жа́тий, закри́тий, ми́тий, поча́тий, те́ртий, ужи́тий.
Примітка 1. Варіантні форми на -тий, -ний утворюємо від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): верну́ти — ве́рнутий і ве́рнений, замкну́ти — за́мкнутий і за́мкнений, ки́нути — ки́нутий і ки́нений, усу́нути — усу́нутий і усу́нений, розви́нути — розви́нутий і розв́инений.
2. Варіантні форми на -тий, -ний утворюємо й від дієслів з основою інфінітива на -оло-, -оро-: коло́ти — ко́лотий і ко́лений ; поро́ти — по́ротий і по́рений.
Від дієслова моло́ти варіантні форми — мо́лотий і рідше ме́лений.