У місцевому відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -і (-ї), -ові, -еві (-єві), -у (-ю).

1 Закінчення -і (після голосного та апострофа — -ї) мають:

1) іменники чол. роду (переважно безсуфіксні) — назви неістот: в а́кті, в ду́сі, у комп’ю́тері, у байра́ці, у бе́резі, у ґру́нті, у декре́ті, у телефо́ні, на ду́бі, на мі́сяці, на по́версі, на поро́зі, на столі́, на язиці́́, по асфа́льті, по фунда́менті, при дні, при столі́, при хара́ктері;

1. Деякі іменники цього зразка можуть мати варіантні закінчення -і (-ї) та -у (-ю), що залежить від місця наголосу в слові: у га́ї — у гаю́, у кра́ї — у краю́, у лі́сі — у лісу́, на льо́ді — на льоду́, на ро́ді — на роду́, у са́ді — у саду́, на ста́ві — на ставу́, на то́рзі — на торгу́;

2) іменники середн. роду твердої групи (без суфікса -к-), а також мішаної та м’якої груп: у го́рі, у навча́нні, в о́зері, у сло́ві, у мі́сті, у селі́, у прі́звищі; на письмі́, на обли́ччі, на підда́шші, на плечі́, на роздорі́жжі, по заве́ршенні, при зга́рищі, при мо́рі, при узбі́ччі.

2 Закінчення -у (після голосного — -ю) мають:

1) іменники чол. та середн. роду твердої групи із суфіксами -к-, -ак-, -ик-, -ок-, -к(о) — назви неістот: у ставку́; у горще́чку, у місте́чку; у буди́нку, у гуртку́; у ві́йську; на держаку́, на літаку́, на мішку́; на до́щику, на лі́жку, на яє́чку; по гори́щу, по узбі́ч́чю; при ба́теньку, при підраху́нку. Наявні також і варіантні форми з -ові: на/по/при/у буди́нкові, на/по/при/у держако́ві, на/по/при/у літако́ві, на/по/при/у лі́жкові та ін.;

2) іменники чол. роду односкладових основ із закінченням -у (-ю) в родовому відмінку, якщо наголос у місцевому відмінку переходить з основи  на закінчення: у гаю́, у соку́, у степу́, у яру́, у бою́, на льоду́, на снігу́, на шляху́, по даху́.

1. Із прийменниками по деякі іменники набувають варіантних закінчень -у (-ю) та -і (-ї): по ду́бу — по ду́бі, по Дніпру́ — по Дніпрі́, по мі́сту — по мі́сті, по обли́ччю — по обли́ччі, по о́зеру — по о́зері, по по́лю — по по́лі, по селу́ — по селі́, по навча́нню — по навча́нні; на позначення часу вживається переважно закінчення -і (-ї): по закі́нченні, по обі́ді; зрідка — -у(-ю): по ве́чорі і по ве́чору, по дося́гненні і по дося́гненню, по заве́ршенні і по заве́ршенню, по закі́нченні і по закі́нченню, по зді́йсненні і по зді́йсненню.

2. Із прийменниками в (у) деякі іменники також набувають варіантних  закінчень -у (-ю) та -і (-ї): у по́тягу — у по́тязі.

3 Закінчення -ові у твердій групі, -еві (після голосного та апострофа — -єві) у м’якій та мішаній групах мають:

1) іменники чол. роду — переважно назви істот: на/при ба́тькові, на/при ліснико́ві, на/при водіє́ві, на/при вчи́телеві, на/при коне́ві, на/при това́ришеві;

2) іменники середн. роду твердої групи із суфіксом -к- (назви істот): на дитя́ткові, на левеня́ткові, на немовля́ткові, на теля́ткові, на хлоп’я́ткові, на яструб’я́ткові.

1. Іменники чол. роду твердої групи з основою на -г, -к, -х, безсуфіксні та із закінченням -о — назви осіб, а також іменники середн. роду із суфіксами зі значенням пестливості − назви істот, ужиті з прийменниками на, у (в), по, при, поряд із закінченнями -ові, - еві (-єві) мають і варіантні закінчення -у (-ю): на ба́тькові — на ба́тьку, при співробі́т́никові —
на співробі́тнику, на чумако́ві — на чумаку́, на дитя́ткові — на дитя́тку, на теля́ткові — по теля́тку.

Іменники чол. роду — назви істот (не осіб) мають поряд із закінченнями -ові, -еві (-єві) й закінчення -і (-ї): на зві́рові — на зві́рі; на кито́ві — на киті́, на осло́ві — на ослі́, на ти́грові — на ти́грі; на бугає́ві — на бугаї́, на коне́ві — на коні́, на ло́севі — на ло́сі; на вуже́ві — на вужі́; -ові та -у − переважно в іменників з основою на -к: на борсуко́ві і на борсуку́; на віслюко́ві і на віслюку́; на во́вкові і на во́вку; на вояко́ві і на вояку.

2. Із прийменником по іменники набувають варіантних закінчень -ові, -еві (-єві) та -у (-ю): по ле́вові і по ле́ву, по во́вкові і по во́вку; по бугає́ві і по бугаю́, по за́йцеві і по за́йцю; по вуже́ві і по вужу́.
.

3. Окремі іменники — назви осіб чол. роду, вжиті з прийменниками на, у(в), по, при, мають три варіанти закінчень: -ові / -у (-ю) / -і (-ї) — у твердій групі, а в м’якій і мішаній групах − -еві (-єві), -ю, -і (-ї): на, у (в), по, при капіта́нові, капіта́ну, капіта́ні; на, у(в), по, при прем’є́р-міні́строві, прем’є́р-міні́стру, прем’є́р-міні́стрі; на, у (в), по, при профе́сорові, профе́сору, профе́сорі; на, у (в), по, при студе́нтові, студе́нту, студе́нті; на, у (в), по, при учи́телеві, учи́телю, учи́телі; на, у (в), по, при носіє́ві, носію́, носії́; на, у (в), по, при не́божеві, не́божу, не́божі; на, у (в), по, при това́ришеві, това́ришу, това́риші; на, у (в),по, при читаче́ві, читачу́, читачі́.