В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1 Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду з кінцевим -я): ма́йстром, мі́стом, працівнико́м, село́м; бійце́м, кобзаре́м, коне́м, куще́м, мі́сцем, мо́рем, ноже́м, плече́м, прі́звищем, секретаре́м, слухаче́м, пиріє́м,
ро́єм, солов’є́м, урожа́єм; Багріє́м, Кубліє́м, Червоніє́м.
2 Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я: ворожі́нням, життя́м, змага́нням, умі́нням, знаря́ддям, кі́ллям, ли́стям, лу́б’ям, обли́ччям, підда́шшям, пі́р’ям, роздорі́жжям, ща́стям.
3 Закінчення -им мають в орудному відмінку:
1) іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов, -ев (-єв), -ів (- їв), -ин, -ін (-їн): Виногра́довим, Зве́гінцевим, Ільїни́м, Ковале́вим (від Ковалі́в), Ле́синим. Неслов’янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бю́ловом, Да́рвіном, Ке́львіном, Ча́пліном.
Примітка Прізвища на -ин (-анин, -янин), які походять від назв осіб за етнічною належністю або місцем проживання, в орудному відмінку однини набувають закінчення -ом: Воло́шином, Лучка́нином, Ру́синмо, Ту́рчином, Туря́нином і т. ін.;
2) Іменники — географічні назви середнього роду із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються як прикметники: Горо́шине — Горо́шиним, Грані́тне — Грані́тним, Кам’яне́ — Кам’яни́м, Котеле́ве — Котеле́вим, Сва́тове — Сва́товим.
Іменники — географічні назви чоловічого та середнього роду із суфіксами -ов-, -ев- (-єв-), -ів- (-їв-), -ин-, -ін- (-їн-), що не відмінювані як прикметники, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Ки́євом, Козя́тином, Лебедино́м, Пиря́тином, Свято́шином, Ха́рковом, Яготино́м.