У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів:
1) нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: верст (від верста́ —давня одиниця вимірювання відстані), верств (від верства́ — шар) і версто́в (від верства́ — давня одиниця вимірювання відстані), ви́гід (від ви́года) і вигі́д (від виго́да), губ (і губі́в), дорі́г, маши́н, назв, свобо́д, фа́брик, шкіл; бур, доло́нь, леге́нь (і леге́нів), надій́ , робітни́ць;
круч, меж, площ; в іменників іншомовного походження здебільшого наявне нульове закінчення: арф, догм, пальм, шайб.
2) невелика група іменників жін. роду мають закінчення -ей: мише́й, свине́й, або нульову основу на -ей: баде́й (від бадді́), сіме́й (від сі́м’ї), стате́й (від статті́) та ін.;
3) закінчення -ів має невелика група іменників чол. роду: гайдама́ків,су́ддів, старості́в (від старости́ (у весільному обряді)) і ста́рост (від ста́рости (керівна особа)), те́слів, окремі іменники жін. роду (див. вище п.а), а також прізвища: Журбі́в, Чупри́нків і т. ін.; для окремих іменників можливі варіанти із закінченням -ів і нульовим закінченням: мами́ — мамі́в і
ма́ми — мам, баби́ — бабі́в і рідко баб; у прізвищах: Ма́йбородів і Ма́йбород,Ста́ростів і Ста́рост.
Примітка 1. В іменників, що мають у називному відмінку однини сполучення двох різних приголосних, у родовому відмінку множини між такими приголосними з’являються о або е.
О виникає в тих іменників, які мають після приголосного основи суфікс -к: до́чок (до́чки), книжо́к, (книжки́), ку́льо́к (ку́
льки́), мисо́к (миски́) і т. ін., а також в іменників між двома приголосними: гра (мн. і́гри), ку́хня, пове́рхня, со́сна́, су́кня, це́рква — і́гор, ку́хонь, пове́рхонь, со́сон (і со́сен), су́конь, церко́в. У низці іменників з’являється відповідно е (є): бо́єнь, во́єн (і війн), гри́вень, до́мен, дуе́ней, ескадри́́лей, копа́лень, ла́зень, мі́тел, шабе́ль,але букв (одн. бу́ква), мавп (одн. ма́впа), шахт (одн. ша́хта).
Примітка 2. В іменників іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння збережено: бонн (від бо́нна), булл (від бу́лла), ванн (від ва́нна), вілл (від ві́лла), мадо́нн (від мадо́нна), панн (від па́нна).