У кличному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -о, -е, -є, -ю.
1) -о властиве іменникам твердої групи: до́нько, до́чко, дружи́но, Гáнно Михáйлівно, кни́жко, перемóго, сéстро;
2) -е набувають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного, м’якого знака та апострофа: вóле, відмі́ннице, гри́вне, дýше, зéмле, Кáтре, крýче, магара́дже, ра́дже; а також І́лле; дуе́ньє, Марíє, мрíє, Соломíє;
3) -ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: бабýсю, Гáлю, дóню, Катру́сю, Мару́сю, матýсю, тітýсю.
Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох особових імен — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Оксáно Івáнівно, Марíє Васи́лівно.
Примітка 2. У звертаннях до жінок, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка мають обидва іменники: добро́дійко Вариводо, па́ні Гарку́ше, поетко Забашто.