Іменники І та ІІ відміни поділено на три групи: тверду, м’яку та мішану.
До твердої групи належать іменники жін. роду із закінченням -а (крім тих, основа яких має закінчення на шиплячий приголосний): жі́нка, маши́на, перемо́га, сівба́, фа́брика, фі́рма, а також іменники спільного роду (чол. і жін.) із таким закінченням: базі́ка, біда́ха, витріща́ка, заводія́ка, недорі́ка, сирота́ та чол. роду (назви осіб): джу́ра, Мики́та, Са́ва та ін.
2. М’яка група
До м’якої групи належать іменники жін. роду із закінченням -я: бу́ря,відмі́нниця, друка́рня, земля́, наді́я, пі́сня, сім’я́ та чол. роду — назви осіб: те́сля; іменники спільного роду із цим самим закінченням: кровопи́вця, уби́вця, суддя́ тощо та іменник чол. роду Ілля́.
.
До мішаної групи належать іменники жін. роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, кру́ча, межа́, пло́ща, те́ща та чол. роду — назви осіб: вельмо́жа, паша́, а також іменники спільного роду із закінченням -а та з основою на шиплячий приголосний: листоно́ша, міхоно́ша.
До твердої групи належать іменники чол. роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) і з закінченням -о: дуб, о́дуд, пала́ц, темп, ужи́нок, у́спіх; ба́тько, Петро́; переважна більшість іменників на -р: вир, ви́хор, відва́р, двір, жир, сир, сто́вбур, сто́ляр, щур, я́вір; сюди ж належать іменники звір, кома́р, снігу́р, які, проте, у називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи: зві́рі, комарі́, снігурі́ (іменник щур може мати і варіантне закінчення -і: щурі́), а також усі іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр): інжене́р, колекціоне́р, ма́йстер, парфуме́р, фе́рмер, ши́фер, шофе́р; акто́р, дире́ктор, інспе́ктор, профе́сор, світлофо́р, семафо́р; абажу́р, гіпю́р, каламбу́р; іменники з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр): база́р, гекта́р, куліна́р, монтанья́р, му́ляр, футля́р, ювіля́р; каси́р, команди́р, пасажи́р, папі́р, сувені́р, конвоїр́ ; окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.
Примітка Іменник маляр залежно від наголосу належить або до твердої групи ма́ляр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й множини: ма́ляр — ма́ляра, ма́лярові, ма́ляра, ма́ляром, (на) ма́лярові — ма́ляри, ма́лярів, ма́лярам, ма́лярів, ма́лярами,
(на) ма́лярах), або до мішаної (наголос переходить на закінчення: маля́р — маляра́, маляре́ві, маляра́, маляре́м, (на) малярі́ — малярі́ — малярі́в — маляра́ми — (на) маляра́х).
До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням -о: боло́то, ві́яло, во́ло, залі́зо, зерно́, зло, крило́, ко́ло, люсте́рко, мавпеня́тко, ма́йво, мі́сто, молоде́цтво, село́, христия́нство та ін.
До м’якої групи належать іменники чол. роду з кінцевим м’яким приголосним основи: боє́ць, ве́летень, зви́чай, крадій́ , край, мите́ць, тату́ньо, діду́ньо, уді́й, учи́тель, Анто́сьо, Бене́дьо, Іва́ньо; сюди належить частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, ку́хар — ку́харя, лі́кар — лі́каря, пи́сар —пи́саря, а також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буква́р — букваря́, вівча́р — вівчаря́, воротáр —воротаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́(збірне), календа́р —календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, сухáр — сухаря́, хаба́р— хабаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́, проводи́р — проводиря́,пухи́р — пухиря́та ін. До м’якої групи належать також і деякі чоловічі особові імена: І́гор — І́горя, Ла́зар — Ла́заря та ін.
Примітка У складних словах із хаба́р сполучним голосним є лише о: хабарода́вець, хабаромі́сткість, хабарооде́ржувач.
До м’якої групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́, завда́ння, збі́жжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пі́р’я, по́лум’я та ін.
До мішаної групи належать іменники чол. роду з кінцевим шиплячим приголосним основи: ванта́ж, дощ, сто́рож, слуха́ч, ткач, това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще; також іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких наголос переходить із суфікса на закінчення: бджоля́р — бджолярá, весля́р — веслярá, вугля́р — вугляра́,газетя́р — газетярá, зброя́р — зброярá, каменя́р — каменяра́, пісня́р —пісняра́, скляр — скляра́, смоля́р — смолярá, школя́р — школяра́ та ін.
До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та основою на шиплячий приголосний: ло́же, плече́, прі́звище, я́вище та ін.