З великої букви пишемо:

1 Перше слово, яким починається текст.

2 Перше слово в реченні:

1) після крапки;

2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується
попереднє речення.

3 Переважно перше слово у віршованих строфах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка.

1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови, перше слово пишемо з малої букви: — Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен... (М. Коцюбинський);

«Мати... мати... мати...» (Т. Шевченко).

2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то наступне речення (слова автора) пишемо з малої букви:

— Так тому й буть! — усі гукнули (Л. Глібов);

— Що з тобою? — допитувалась Маланка (М. Коцюбинський);

Я... — та й оніміла (Т. Шевченко).

3. Зрідка після знака питання (знака оклику), що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації, пишемо малу букву:

(М. Коцюбинський);

Сонце! сонце! — на гори й долини, —
Сонце! сонце! — на води й поля.
Хай живе в вільній праці людини
України земля! (П. Тичина).