1 Р а з о м пишемо складні прикметники зі сполучними голосними о, е (е після м’якого приголосного та графічно є після й); з першою іменниковою основою на приголосний; з першою числівниковою основою на и, о, а, що
виконують роль сполучного голосного, та на приголосний. Вони охоплюють:

1) складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуть разом: агрокультýрний (агрокультýра), електросилови́й (електроси́ла), лісостеповúй (лісостéп), монокультýрний (монокультýра), м’ясозаготівéльний (м’ясозаготíвля), радіофізи́чний (радіофі́зика), самохі́дний (самохі́д), сірковóдневий (сірковóдень), теплообмі́нний
(теплоо́бмін), хлібозаготіве́льний (хлібозаготі́вля), цементобетóнний (цементобетóн), чорнозéмний (чорнóзем);

2) складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: високоврожáйний (висóкий урожáй),внутрішньоóчний (внýтрішнє óко), довгохвильовúй (дóвгі хви́лі), загальнодостýпний (загáльний дóступ), загальноосвíтній (загáльна осві́та),західноукраї́нський (Зáхідна Украї́на), зовнішньополітúчний (зóвнішня полíтика), короткостебловúй (корóтке стеблó), легкоатлетúчний (легка́ атле́тика), мовностильовúй (мóвний стиль), молочнопромислóвий (молóчна промислóвість), м’якопіднебíнний (м’якé піднебíння), народногосподáрський
(нарóдне господáрство), народнопоетúчний (нарóдна поéзія), низькопродуктúвний (низькá продукти́вність), первіснообщúнний (первíсна общи́на), правоберéжний (прáвий бéрег), сільськогосподáрський (сільське́
господáрство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни);

3) складні прикметники, утворені з дієслова і залежного від нього безсуфіксного іменника: волелю́бний, деревообрóбний, машинобудівнúй, світлопоглинáльний, сміттєочиснúй, соломоподрíбнювальний, сталерозливнúй, струмовимíрювальний.

Якщо друга частина походить від префіксального дієслова, то складний прикметник пишемо з дефісом: вантáжно-розвантáжувальний, контрóльновимі́рювальний;

4) складні прикметники, перший компонент яких утворений від прислівника, а другий — від прикметника: багатопрогі́нний, важкорозчúнний, круглообертáльний, легкозайми́стий, малочутлúвий, сильнодíйний, тонкомíрний, тугопла́вкий чи від дієприкметника: багатоспрямóваний, важкопрогнозóваний, високооплáчуваний, густозасéлений, довгоочíкуваний, маловжúваний, низькооплáчуваний, новоутвóрений, новозаснóваний, різноспрямóваний, свіжозрýбаний, свіжоскóпаний, слабконатя́гнутий, тонкомéлений, тонкорозпорóшений.

1. Прислівники, утворені з відносних (зрідка — якісних) прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, валéнтно пов’я́заний, вíльно конвертóваний, діаметра́льно протиле́жний, компете́нтнісно орієнто́ваний, наукóво обґрунто́ваний, послідо́вно миролю́бний, професíйно орієнто́ваний, соціáльно актúвний, соціáльно свідо́мий, соціáльно небезпéчний, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно стійкúй, чíтко окре́слений.

2. У складних термінах перший прислівниковий компонент, що уточнює значення другого прикметникового компонента, пишемо разом із ним: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;

5) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основний, переважно термінологічний зміст передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його: вузькодіалéктне (мóвне я́вище),
глибокозадньоязикóвий (звук), давньоверхньоніме́цька (мóва), двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні (особли́вості), середньоверхньоніме́цька (мóва), середньонижньоніме́цька (мóва); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́йж;

6) складні прикметники, першою частиною яких є іменник з основою на м’який приголосний: вуглецевмі́сний та на й: кальцієвмі́сний, натрієвмі́сний;

7) складні прикметники з першою іменниковою основою на приголосний: натрійоргані́чний, хлорфено́льний;

8) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний словом, з основою на и: двадцятиповерхо́вий, десятиметрóвий, п’ятдесятитóнний, семиразо́вий, стодвадцятип’ятирі́чний, трипудо́вий,
чотириколісний, о: двометро́вий, двоосьови́й, столітро́вий, а: сорокагоди́нний, сорокаде́нний та на приголосний: піввіде́рний, півкілограмо́вий, півкілометро́вий, півлітро́вий.

2 З дефісом пишемо:

1) складні прикметники, утворені від складних іменників, що їх також пишуть із дефісом: генера́л-губерна́торський (генера́л-губерна́тор), ди́зельмото́рний (ди́зель-мото́р), монгóло-татáрський (монгóло-татáри), націонáлпатріотúчний (націонáл-патріóт), норд-о́стовий (норд-о́ст), сі-бемóльний (сібемóль), соціа́л-демократи́чний (соціа́л-демокра́т), соціа́л-патріотúчний (соціа́л-патріóт), соціа́л-пацифíстський (соціа́л-пацифíст), ýгро-фíнський (ýгро-фíни); Іва́но-франкíвський (Іва́но-Франкíвськ), Пýща-водúцький (ПýщаВоди́ця);

2) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох прикметникових основ; вони об’єднують:

а) складні прикметники, основи яких називають незалежні поняття агра́рно-промислóвий, архітектýрно-будіве́льний, військо́во-морськи́й, військо́во-польови́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-промисло́вий, воє́нностратегі́чний, електро́нно-обчи́слювальний, киснéво-воднéвий, крáпковоштриховúй, культу́рно-техні́чний, лінíйно-стрічковúй, лісопи́льноструга́льний, мо́вно-літерату́рний, молóчно-м’яснúй, музúчно-танцювáльний,
м’я́льно-тіпáльний, навча́льно-виховни́й, навчáльно-наукóвий, наукóвоекспериментáльний, науко́во-прикладнúй, постача́льно-збу́товий, свердли́льно-довба́льний, свердлúльно-шліфувáльний, свинцéво-мíдний, спúнно-черевнúй, столя́рно-тесля́рський, судúнно-капіля́рний, сушúльносортувáльний, суспі́льно-політи́чний, худóжньо- еставрацíйний; між компонентами таких складних прикметників можна вставити сполучник і, пор.: агра́рний і промисло́вий, навча́льний і виховнúй.

Складні субстантивовані прикметники військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом;

б) складні прикметники, перша основа яких закінчується на -ико (-іко): діале́ктико-матеріалісти́чний, істо́рико-культу́рний, лíрико-епíчний,лóгіко-граматúчний, мéдико-генетúчний, меха́ніко-математи́чний,полі́тико-економі́чний, хíміко-бактеріологíчний;

в) складні прикметники, перша основа яких не має прикметникового суфікса, але за змістом вона однорідна з другою основою зóлото-валю́тний, крохма́ле-па́токовий, м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, м’я́со-сáльний, м’я́сояє́чний, óвоче-картопля́ний, óвоче-молóчний, цýкро-протеї́новий.

Складні прикметники такого зразка, уживані як наукові терміни, пишемо
разом: головонóгі;

г) складні прикметники, основи яких означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-солóний, жóвто-блакúтний, жовтувáто-рожéвий, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, сліпýчобíлий, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, але: жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори);

ґ) складні прикметники, основи яких називають проміжні сторони світу: півдéнно-зáхідний, півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний, півні́чносхі́дний;

3) складні прикметники, утворені за допомогою сполучного голосного о з двох прикметникових основ, що називають поняття з уточнювальним змістом: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-худо́жній, наро́днови́зво́льний, підзо́листо-боло́тний;

4) складні прикметники, перша основа яких є числівником, записаним цифрою, але в його вимові наприкінці з’являється голосний и: 20-поверхо́вий, 7-разо́вий, 125-рі́чний, 30-кілограмóвий; о: 90-метро́вий, 90-рі́чний, 100-
годи́нний; а: 40-гра́дусний, 40-де́нний.