1  Коли перша частина складного слова — основа прикметника твердої групи, то сполучним звуком є о: важкоатле́т, гірничопромисло́вий, чорнóзем, яснозо́рий; якщо ж перша частина такого слова — основа прикметника м’якої групи, то перед о пишемо ь: верхньолýжицький, давньору́ський, задньоязикóвий, нижньогі́рський, передньобокови́й, ранньостúглий, середньові́ччя, середньодобовúй, синьоо́кий.

2 Коли перша частина складного слова — основа іменника, числівника або займенника, то сполучним звуком буває:

1) о після твердого приголосного, зокрема й шиплячого: водозабі́р, Водохрéстя, грушоподі́бний, дощомі́р, душогýб, кашова́р, країнознáвство, однодéнний, рибокомбінáт, самовиховáння, самовчи́тель, сировáр, торфорі́з,цементовóз;

2) о в числівниковій основі дво- перед наступним приголосним, голосним та й у прикметниках та іменниках: двоáктний, двоелектрóдний, двоєдúний, двоóкис, двоóкисень, двоокси́д, двоопу́клий, двоосьови́й,двотижнéвий, двоя́русний;

3) е після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи: бурело́м, землемíр, землетру́с, киснетерапíя, краплеподíбний, працездатний, скéлелаз, а в деяких словах — і після
шиплячого: дружелю́бний, ножетримáч, овочесхо́вище, Січесла́в, але традиційно: коно́в’язь, коногі́н, костогрúз, костопрáв, повітродýв, повітрозабíрник, свиномáтка, свинопа́с;

4) е після й, яким закінчується основа іменника м’якої групи, та після м’якого подовженого приголосного першої частини графічно передаємо буквою є: боєзда́тність, краєзнáвство, націєтвóрення, життєзда́тний, життє́пис, сміттєзбира́льний, хі́мієтерапія.

Роль сполучного звука у складних словах виконує також останній голосний першого невідмінюваного іменника чи першої незмінної основи іншомовного походження, переважно о, а (автовокзáл, відеозáпис, дискоклýб, Євросою́з, Європарлáмент, кінофíльм, наночасти́нки, радіокоміте́т, стереоапарату́ра; медіалінгві́стика, медіастилі́стика), а також голосний, яким закінчується перше слово, зокрема и (всюдихíд, двадцятирі́чний, триáтомний, трикілометрóвий, тринíжок, триóкисень, чотирибáльний, чотирикýтник, чотириосьовúй, семидéнний,), е (морепродýкти, сонцестоя́ння), а (кількаразóвий, кількаповерхо́вий, півтораметрóвий, сім’ядóля, сім’япрóвід, сорокарі́чний), о (дев’яносторі́чний, стометро́вий, сторі́ччя), у (двою́рідний, трою́рідний).

3 Складні слова утворюємо без сполучного голосного звука, якщо:

1) перша основа закінчується на приголосний звук (Болгра́д, Вúшгород, Мúргород, Нóвгород, крайнéбо, пі́вдень, хлорбензо́л, хлорвінíл) та -ох, що є закінченням родового відмінка числівників два — чотири в порядкових
числівниках і співвідносних із ними іменниках (двохсóтий, трьохтúсячний, чотирьохмільйóнний, чотирьохмілья́рдний; двохсотрíччя, трьохсотрі́ччя, чотирьохсотрі́ччя);

2) першу основу скорочено до приголосного: артпóлк, будмайдáнчик, драмтеáтр, завкáфедри, літстýдія, медза́клад, міськрáда, педуніверситéт.

4 Разом пишемо:

1) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, адмінрефóрма, академвідпýстка, багатвéчір, бухóблік, виконро́б, власкóр, держмúто, держустанóва, елітжитло́,інвалю́та, інофі́рма, інвестпроéкт, інтербригáда, інформповідóмлення, інформцéнтр, Кабмíн, Київзеленбýд, комба́т, лісгóсп, медперсонáл,
мультфíльм, Нацба́нк, нардéп, ощадкни́жка, епідемситуáція, профспі́лка, Святвéчір, соцзабезпéчення, соцстра́х, спецзавдáння, спецвúпуск, спортмайдáнчик, фармпрепара́т; комба́тівський, профспілко́вий, соцстра́хівський;

2) слова з першими регулярно вживаними іншомовними компонентами на голосний та приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк- ), фоно- та ін.: аброморфéма, авіарéйс, автовідповідáч, агробíзнес, аеромéтод, акватéхніка, алкотéст, артрúнок, астрокорéкція, аудіоальбóм, біоцúкл, бодибíлдинг, бодіáрт, вебсторíнка, геліоцéнтр, геополíтика, гідропáрк, дендропáрк, екопродýкти, економклáс, етногýрт, єврозо́на, євроремóнт, зоосáд, кібермашúна, метамóва, метеостáнція, моновистáва, мотокрóс, наркобíзнес, неомодерні́ст, онколікáрня, панамерикáнський, параолімпíєць, попмýзика, попгýрт, пресконферéнція, псевдонаýка, псевдогромадя́нський, соціосфéра, телехрóніка, фітотерапíя, фолкгýрт,фолькмýзика, фонозáпис; так само слова з питомими компонентами іно- (іншо-, інако-), лже-: інові́рець, іншові́рець, інакодýмець, іншодýмець; лжепрорóк, лжесвíдок.

Якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Єврóпа, псéвдо-Фáуст.

3) слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладнúй, архішахрáй, архидия́кон, бліцновúни, бліцопи́тування, гіперзвýк, гіпермáркет, екстраклáс, макромолéкула, макроеконóміка, максіóдяг, мідіóдяг, мікроорганíзми, мікрохвúлі, мікрочастúнка, мініблóк, мінідúск, мінікомп’ю́тер, мультимільйонéр, нанокомп’ю́тер, наночастúнки, полісахарúди, полімотивáція, преміумкла́с, супермáркет, супермодéль, супермóдний, топмéнеджер, топмодéль, ультразвýк, ультрамодний, флешінтерв’ю.

У компонентах максі-, міді- кінцевий і в позиції перед приголосним наступного слова не переходить в и: максімо́да, максісу́кня, мідімо́да, мідіспідни́ця.

Компонент топ- із числівниками не поєднуваний.

4) слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-,лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́нка, ексмінíстр, експрезидéнт, контрадмірáл, контрудáр, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р.

Із власною назвою (прізвищем) такі компоненти пишемо з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югослáвія.

У компонента анти- кінцевий и в позиції перед голосним наступного слова не переходить в і: антиелектро́н, антиімперіалісти́чний, антиінфекці́йний, антиінфляці́йний, антиістори́чний, антиоки́слювач, антиурядо́вий (див.: § 31).

5) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник, записаний словом: двадцятип’ятиповерхóвий, двобі́чний, двоóкий, півтораметрóвий, п’ятсотдвадцятип’ятирíччя, сімдесятирі́ччя, сімсотсорокарíччя, сорокарíчний, сторі́ччя, тривідсо́тковий, трикýтник, трия́русний, чотириáктний, чотиримі́сячний.

5 З дефісом пишемо:

1) слова, утворені повторенням того самого дієслова, що виражають інтенсивну дію: писа́в-писа́в, роби́в-роби́в, ходи́в-ходи́в; прикметника чи прислівника, що передають високий ступінь вияву ознаки: бі́лий-бі́лий,бага́то-бага́то, далéко-далéко, леге́нький-леге́нький, ле́две-ле́две, си́ньоси́ньо, ти́хо-ти́хо;

2) складні слова, утворені внаслідок поєднання слів синонімів: ги́дкобри́дко, зро́ду-ві́ку, ти́шком-ни́шком, ча́сто-гу́
сто; слів-антонімів: більшменш, ви́димо-неви́димо, купíвля-прóдаж; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: ба́тько-ма́ти (батьки), хліб-сі́ль (їжа); слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами чи суфіксами: вели́кий-превели́кий, з да́вніх-даве́н, з ді́да-пра́діда, ма́ло-пома́лу,пові́к-ві́ки, ра́дий-раді́сінький, си́ла-силе́нна, ти́хий-тихе́сенький.

Два однакових іменники або числівники, один з яких має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишемо окремо: кінéць кінцéм, честь чéстю, чин чúном, однúм однá.

3) складні слова, що означають приблизність: день-дру́гий, годи́на-дві, не сього́дні-за́втра, три-чоти́ри

Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У такому разі між ними ставимо тире: 3 — 4 дні, у́чні 8 — 10 клáсів.

4) складні вигуки та звуконаслідування, утворені переважно повторенням того самого звукосполучення: гей-гéй, ґе-ґе-ґé, дзень-дзелéнь, їйбóгу, їй-прáво, кру-крý, ку-кý, курлú-курлú, ого-го-гó, ой-ой-óй, ох-хо-хó, туктýк, тьох-тьóх;

5) скорочення з належними до них цифрами: Ан-124, Ан-225, Б-17, БУ-1, ДС-3, ЖЕК-9, Зеленбу́д-4, Су-53, Ту-154, Як-42;

6) числівниково-літерні найменування класів, будинків, корпусів, поштових відділень тощо: 7-А клас, 10-В клас, будúнок № 28-Г, кóрпус 3-А; Кúїв-1;

7) ініціальну абревіатуру, написану великими або малими літерами, з будь-яким словом: ВІЛ-інфéкція, ДНК-анáліз, ДНК-експерти́за, ВІП-зáла, е-декларувáння, е-декларáція;

8) дві ініціальні абревіатури, написані великими літерами: ВІЛ-СНІД;

9) слова-терміни, до складу яких уходить літера алфавіту: П-поді́бний, Т-поді́бний;

10) за традицією карт-блáнш, стáтус-кво та ін.