На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́граол, і́шка, і́дкати (‘вимовляти і замість и’), іко́на, іменува́ти, ім’я́, інди́к,і́ноді, іржа, існува́ти, і́стина, іти́.

Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’).

И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий),
дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника
и́кання.

И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.